Змінний курс Чи є вигода від зміни професії
Немає нічого дивовижного в тому, що час від часу частиною співробітників опановує полювання до зміни місць – аж до зміни професії. Експерти радять працедавцям цим користуватися і, замість того щоб відпускати людину на всі чотири сторони, дати йому можливість реалізовувати себе в структурі рідної компанії.
Минулого року Єлизавета Панфілова немало здивувала своїх знайомих, змінивши професію: з ріелтора (директори агентства нерухомості “Аїсм”) вона перетворилася на фахівця із зв’язків з громадськістю (директори PR-агентства креатівних комунікацій “САЛЬВАДОР-Д”). У “Аїсме” вона працювала з 1993 р., директором компанії стала ще в 1998 р.
“Нічого незвичайного в моєму вчинку не було, – говорить Панфілова. – По першій освіті я філолог, крім того, в МГУ отримала диплом за фахом “ділова журналістика”. Завжди знала, що прийдуть спокійні часи і я повернуся до своєї улюбленої справи”.
По словах Панфілової, в грошах вона не програла, а менеджерський досвід, придбаний за сім років роботи в ріелторськой компанії, допоміг безболісно приступити до роботи на новому терені.
Велика зміна
“Багато представників покоління 1990-х прагнуть сьогодні змінити профіль своєї діяльності, – говорить Олександр Казаков, заступник гендиректора кадрового агентства Exclusive Personell. – Фахівці із стажем роботи часто таким чином хочуть повернутися до колишньої спеціальності або знайти місце з великими окладами або з перспективою кар’єрного зростання”.
За даними кадрового агентства “Анкор”, кожен десятий претендент, що звернувся в агентство в лютому 2006 р. (це останній місяць, дані по якому були оброблені), заявив про намір змінити профіль діяльності.
“Немає нічого дивовижного, що в наші дні немало охочих змінити сферу діяльності, – говорить Галина Леонова, керівник відділу розвитку кадрового центру “Інтелект консалт”. – В 1990-і рр. – бурхливу пору формування ринку – майже половина населення країни вимушена була змінити свою спеціальність. Багато з них по своїй першій спеціальності не працюють до цих пір”.
“Часто це проблема не стільки кар’єрна, скільки психологічна – криза середнього віку і в Європі, і в Америці підштовхує людей до змін”, – рахує Козаків з Exclusive Personell.
Але подібні рокіровки не завжди успішні. По словах Казакова, працедавцям рідко буває цікаво брати фахівців старше 30 років без досвіду роботи за профілем: їх складніше перенавчати, чим молодь. Фахівцям, що мають великий трудовий стаж, складніше адаптуватися до нових вимог і важче входити в новий колектив.