Список з писком
Інтернет перетворюється на тужливу книгу: поширюються стоп-лісти колишніх недбайливих співробітників, нечесних працедавців, невірних чоловіків і брехунів-залицяльників
Два роки тому в російському представництві однієї французької компанії почали пропадати речі. Спочатку продукти з холодильника, потім гроші з гаманців і особисті речі з тумбочок. У дівчат з сумок зникали помада і рум’яна, у чоловіків – портмоне.
Після того, як у керівника відділу пропала срібна ручка, в офісі поставили приховані камери. Злодія зловили: їм опинилася молоденька секретарка. Вона написала заяву про відхід за власним бажанням і відразу ж помістила резюме на рекрутерськіх сайтах. Роботу вона не знайшла до цих пір і подумує змінити прізвище.
Колишні колеги злодійки зробили все, щоб потенційні працедавці не попалися на ідеальне резюме дівчини: вони розмістили в інтернеті докладне досьє із згадкою всіх вкрадених нею речей – від яблук до мобільних телефонів. Тепер її ім’я, прізвище, рік народження і докладна професійна біографія красуються в одному з так званих чорних списків претендентів.
Сайтів, на яких розміщуються всілякі чорні списки, – співробітників, товарів, послуг, компаній, працедавців або просто в чомусь людей, що провинилися, – в Росії стає все більше. Це свого роду електронна тужлива книга. Збір інформації за допомогою інтернету про нових знайомих – будь то потенційний чоловік або майбутній співробітник – став звичайною справою.
На рекрутерськом сайті kadrovik.ru недавно за допомогою опиту з’ясовували, де кадровики шукають інформацію про людей. Майже половина відповіла, що в блогах і соціальних мережах. Олексій Захаров, президент порталу Superjob.ru, розповідає, що до чорних списків рекрутери йшли десять років: ще в кінці 1990-х можливість створення таких баз активно обговорювали в hr-співтоваристві.
Але тоді дискусії швидко стихли – вирішили, що перевірити таку інформацію практично неможливо, а щоб зіпсувати репутацію людині, досить звільнити його по статті і записати це в трудовій книжці. Тепер ситуація змінилася: трудове законодавство стало суворіше, а люди набили руку в юридичних питаннях.
Звільнити людину по статті стало набагато складніше, судитися найчастіше марно, і працедавці вважають за краще домовлятися. Так домовилися і з тією секретаркою з московського офісу французької фірми.
Так що тепер кадровики все частіше заходять на сайти, де публікуються чорні списки співробітників. Втім, незадоволені працівники теж у боргу не залишаються і щосили діляться думками про компанії, в яких колись трудилися. Обмін «люб’язностями» відбувається і на спеціалізованих сайтах, і на форумах.