Куй топ поки гаряче
Російські корпорації виявили, що сьогоднішні випускники вузів не відповідають їх вимогам. Повозившись з постачальниками учбових програм і власними учбовими центрами, вони переходять до більш просунутих моделей – корпоративних кафедр і корпоративних університетів.
Сучасна російська корпоративна освіта відрізняється від західної. За радянських часів існувала централізована система підвищення кваліфікації і професійної підготовки, сьогодні ж кожна компанія самостійно організовує освітній процес.
Якщо для іноземних університетів характерні системність і послідовність, то в Росії практикується впровадження окремих компонентів технології.
Будь-який корпоративний освітній підрозділ в західних країнах створюється для реалізації стратегії компанії, у нас же частіше навпаки – спочатку організовується відділ навчання, а потім формулюється місія фірми (або вони існують окремо один від одного).
На прикладі декількох російських корпорацій з різних галузей ми спробували з’ясувати, що примушує компанії розширювати свою участь в освітніх процесах і чи дійсно результати роботи корпоративних освітніх структур відбиваються на ефективності організації в цілому.
Ми виділили чотири основні стадії, які проходить корпоративна освіта: аутсорсинг освітніх програм, корпоративний учбовий центр, корпоративні кафедри і корпоративні університети. Переходити від однієї стадії до іншої компанії примушують консерватизм нинішньої системи освіти, необхідність передачі специфічних знань і потребу у вирощуванні власних лідерів.
Система професійної освіти в Росії, що склалася ще в індустріальну епоху, сьогодні не може справитися ні з наростаючим інформаційним потоком, ні з вимогами до практичних навиків випускників, диктованими бізнесом. «Щорічно російські вузи випускають приблизно 15 тисяч ІТ-СПЕЦИАЛІСТОВ, – говорить генеральний директор компанії IBS Сергій Мацоцкий.
- За оцінкою Міністерства освіти і науки, від 50 до 90 відсотків випускників не працюють за фахом. А за нашою оцінкою, вимогам компанії (навіть на найнижчі позиції) відповідає не більше 30 відсотків випускників».
Частково проблеми компаній вирішують приватні освітні структури, пропонуючи широкий спектр освітніх програм, семінарів, тренінгів на будь-який смак. Гнучко реагувати доводиться і бізнес-школам з вузами: сьогодні вони готові коректувати свої програми і створювати нові під запити конкретних компаній. Фактично все залежить тільки від платоспроможності останніх.
«Ми самі виступаємо ініціаторами, формуємо методологію, контент і фінансуємо створення професійних стандартів разом з РСПП і Агентством національних кваліфікацій.
Так, ми створили чотири стандарти по ядерній енергетиці, по ключових професіях, створюємо такі стандарти і в області машинобудування», – говорить заступник начальника департаменту по управлінню персоналом компанії «Базовий елемент» Пилип Мурашов.