Їх університети Бізнесмени дають мільйони доларів на нові вузи Вони відають що творять
Президент “Роснефті” Сергій Богданчиков з недавніх пір завідує кафедрою в Міжнародному інституті енергетичної політики МГИМО. Свій внесок новий викладач вносить не тільки лекціями. Інтер’єри у відведених під кафедру приміщеннях більше підійшли б п’ятизірковому готелю, чим храму наук.
Крупному бізнесу набридло чекати, поки держава турбуватиметься вищою освітою. У країні стартувало декілька освітніх проектів на гроші підприємців. Бізнес дуже хоче добитися успіху, але, схоже, не дуже розуміє, як.
НОВЕ ВИНО
Група компаній IBS вклала в 2005 р. в різні освітні проекти $8,6 млн., або близько 1,5% річної виручки. Причина – кадровий голод. “Якщо вам потрібно швидко підготувати 5000 фахівців, ви не можете покладатися на пропозицію, що існує на ринку праці”, – говорить президент групи Анатолій Карачинській.
По опиту “Льовада-центра”, 55% російських працедавців, що випробовують брак кваліфікованих робочих, не сподіваються на вітчизняне профтехобразованіє і проводять перепідготовку кадрів своїми силами. Але до недавніх пір бізнес майже не втручався в підготовку “білих комірців”.
За даними Інституту статистичних досліджень і економіки знань ВШЕ, в останньому 2005/06 навчальному році тільки 42,5% студентів навчалися за рахунок бюджету. Домогосподарства вклали у вищу освіту 221,9 млрд крб., а бюджети всіх рівнів – 125,1 млрд крб. Загальні витрати виросли за рік на 63%, але виправдовувати репутацію “однієї з кращих” російській системі освіти все складніше.
У останньому рейтингу 100 кращих вузів планети, який складає британська The Times Higher Education Supplement, опинився лише один російський університет – Московський державний. За рік він з 79-го місця з’їхав на 93-і “із-за падіння рівня викладання”. Пекінський університет в цьому рейтингу зайняв 14-е місце.
Гроша не наближають наші вузи до Гарварду і Сорбонне. Вища освіта перетворилася на індустрію по виготовленню відстрочень від армії. Загальна чисельність населення скорочується, а кількість студентів росте: якщо в 1990/91 навчальному році їх налічувалося 2,8 млн. чоловік, то в 2005/06 – 7 млн.
“Людей цікавить вища освіта взагалі, а не якесь конкретне”, – указує директор департаменту Мінекономрозвитку Саїд Баткибеков.
При таких спотворених стимулах навіть поява приватних вузів не привела до повноцінної конкуренції. У Росії 655 державних і 413 приватних вузів, але більшість студентів, 84,7%, вибрали держсектор. “Недержавні вузи не мають в своєму розпорядженні ні нормальної матеріальної бази, ні надійного фінансування, – констатує Баткибеков.
- Єдине стійке джерело доходів – плата за навчання, тому багато хто працює як бюро по видачі довідок для військкоматів”.