Чотири принципи нової освіти
Про філософію нових технологій в освіті кореспондентові журналу «Навчання & кар’єра» Дмитру Місюрову розповів видатний організатор російської дистанційної освіти Володимир Тіхоміров.
Ректор МЕСИ, академік і віце-президент Академії технологічних наук, академік Міжнародної академії інформатизації, президент Євразійської асоціації дистанційної освіти, віце-президент Американської асоціації дистанційної освіти, член правління Міжнародної асоціації віртуальних університетів віддав перевагу над віртуальним інтерв’ю традиційному спілкуванню.
– Володимир Павлович, ви відомі як ідеолог і практик дистанційної освіти. Без електроніки в навчанні вже не обійтися?
– На жаль, в Росії в даний момент немає належного розуміння ролі комп’ютерних технологій, інформаційно-комунікаційних технологій для цілей освіти, для розвитку суспільства через освіту. Я пояснюю це високим рівнем комп’ютерної неписьменності людей, особливо тих, хто у віці.
Ті, хто сьогодні при владі, не мають достатніх знань для ухвалення дійсно правильних рішень. Використання інформаційних технологій – це нова парадигма освіти. На їх базі шикуються чотири перспективні системні параметри розвитку національних освітніх систем в різних країнах. Перше – це освіта для всіх, причому вище.
Все менше залишається вакансій, які могли б зайняти люди, що не мають професійного, бажано вищого, утворення. Сьогодні для молодих людей на рівні 22 років картина така: є приблизно 10 % робочих місць, де не потрібна професійна освіта. Всі інші так чи інакше пов’язані з вищою освітою і все більше вимагають високої комп’ютерної письменності.
Країни Заходу дуже швидко увійшли до рамок так званого інформаційного суспільства і продовжують в них розвиватися. Послуги цього суспільства, його продукти споживають більшість членів суспільства. Це і розрахунок пластиковими картками за товари і послуги, і різного роду дисконтні карти, і т.д. Це пошуки в інформаційних мережах, в Інтернеті і т.д.
У цьому сенсі вища професійна освіта людям необхідна не тільки для того, щоб мати яку те роботу, а взагалі щоб жити в інформаційному суспільстві. Сьогодні Європа ввела комп’ютерні права для громадян Євросоюзу, вони аналогічні звичайним правам водіїв.
Наприклад, якщо що нібудь трапиться з кредитною карткою де нібудь за кордоном, щоб ваш позов прийняли в суді, спершу треба представити свої знання.
– Зв’язок суспільства, розвитку технологій і освіти тут видні краще всього.
– Услід за інформаційним суспільством з’являється новий рівень – суспільство, побудоване на знаннях, де люди в своїй діяльності, у виробничому і особистому житті повинні створювати знання і уміти ними користуватися.